Як встановлено частиною першою статті 242 Цивільного кодексу України, батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.
Згідно частин другої та п’ятої статті 177 Сімейного кодексу України, батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав, зокрема, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири.
При вчиненні одним із батьків правочинів щодо майна малолітньої дитини вважається, що він діє за згодою другого з батьків. Другий з батьків має право звернутися до суду з вимогою про визнання правочину недійсним як укладеного без його згоди, якщо цей правочин виходить за межі дрібного побутового.
Частинами першою та третьою статті 65 зазначеного Кодексу передбачено, що дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.
Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.
Абзацом другим пункту 40 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5 встановлено, що правочини за малолітніх, які не досягли 14 років, а також від імені фізичних осіб, визнаних у судовому порядку недієздатними, вчиняють законні представники: батьки (усиновлювачі) або опікуни.
Оскільки у Вашому питанні не зазначено на праві особистої приватної чи спільної сумісної власності належить нерухоме майно, ми припускаємо, що будинок нажитий під час шлюбу і належить подружжю (батькам) на праві спільної сумісної власності.
В даному випадку, за умови наявності згоди органу опіки та піклування на дарування малолітній особі будинку, а також письмової згоди на дарування одного з батьків (наприклад батька), як учасника спільної сумісної власності подружжя (справжність його підпису має бути нотаріально засвідчена) який одночасно виступає представником дитини, дарувальником за договором має виступати інший з батьків (наприклад мати).
Відповідь надана Олійник Мариною Анатоліївною, методистом Української нотаріальної палати.